Перемога
Навесні, коли розквітають сади,
І все покриває зелень промениста,
Ми вшануємо пам'ять про тих,
Хто захистив нас від наруги фашиста.
З кожним роком дедалі менше стає
Тих людей, що в окопах стояли...
І кожного дня не на життя, а на смерть
Наше мирне життя захищали.
Щороку, у світлі Свято Перемоги,
Малі діти, з квітами в руках,
Йдуть до обелісків
У граніті увічнених солдатів.
Разом з дітьми йдуть дорослі:
Стрункі, високі, молоді,
У берцях, у кителях юні хлопці,
Що повернулися із сучасної війни.
Колись і вони були малими
Й раділи Перемозі раз-по-раз.
Лише одного вони не розуміли:
«Чому у ветеранів сум у власних очах?»
А зараз, повернувшись із фронту,
Добре усвідомлюють вони
Той велетенський подвиг,
Що здійснили їх мужні прадіди, діди.
Проходять весни, йдуть роки,
Життя листки перегортає…
А сильні духом українські сини
Нашу Перемогу наближають!
Немає коментарів:
Дописати коментар